Виховання

kwity_2011Наша маленька доня з шоколадними очима…

Не чує мене, тому можу так про неї подумати. Звичайно мене виправляє: Мамо, я вже не маленька, мені вже 9 років! Так, вже не маленька. Через декілька тижнів у неї Святе Причастя. Перше в житті і мабуть довго ждане. Віддавна хоче вже бути хоч у цьому «доросла».

Радіє її дитяче серце, а мамине тривожиться: чи зможу добре підготовити свою дитину на цю незвичну ЗУСТРІЧ? Зустріч, до якої запросив її сам Ісус: «Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до мене…» (Мт 19, 14).

Боюсь, щоб у цьому превеликому темпі життя не забути, що це на нас, батьках, спочиває привілей (не обов`язок!) підготовити свою дитину до цієї першої свідомої та повної зустрічі з добрим Богом.

Add a comment

P5061060Коротенький історичний нарис подій акції „Вісла”.

У 1920р. міністр Закордонних справ Великої Британії Джордж Керзон провів на карті кольоровим олівцем лінію, яка - за його задумом - мала бути кордоном Польщі. Пробігала вона від білоруського міста Гродна через Підляшшя, Холмщину, Сокальщину. Бігла над Сяном біля Перемишля і вздовж Сяну аж до словацького кордону в Карпатах. З того часу лінія ця почала функціонувати як „лінія Керзона”.

Українські землі, які опинилися на заході, називаються Закерзонням. Закерзоння простягалося вузькою смугою, яка мала 700 км. Земля ця займає площу 19 тис. кв. км, а до часу депортації заселяло її 1 мільйон українців.

Add a comment

Просіть Господаря жнив, щоб вислав робітників на свої жнива Частина ІV

ФАЛЬШИВІ ПИТАННЯ НА ДОРОЗІ РОЗПІЗНЯННЯ СВОГО ПОКЛИКАННЯ

На дорозі розпізнання свого покликання, людина часто впроваджує себе у стан непотрібного неспокою, питаючи себе: „А що буде, якщо...?” Це клопотання про те, що буде, якщо... тільки наповнюють серце людини неспокоєм. Ця гризота видається дуже важливою, хоч насправді, вона не є найважливішою, щоб розпізнати своє покликання, принаймні на цьому етапі розпізнання свого покликання. Add a comment


«Умер Шевченко на другий день після своїх уродин, – писав до свого вчителя в Україну студент Петербурзького університету, харків’янин, у листі датованому у день похоронів Шевченка. – Тіло лежало в Академії мистецтв. Усі письменні люди, довідавшись, повалили, мов хмара, були переважно студенти, пани, письменники, вчені. Ляхи теж усі поприходили. А в церкві – шилом не повернеш. О год. 10-ій почалася обідня, об 11-ій закінчилася, і почалася панахида. Втихомиривши народ у церкві українці почали говорити промови до тіла. Усіх промов було сказано п'ятнадцять. Труну несли студенти й письменники. Її не спускали з рук до самого кладовища, до якого з Академії буде кілометрів 7. Труна була дубова, оббита срібною парчею. Дубову труну положили в свинцеву через те, що його тіло будуть перевозити в Україну. На поета возложили лавровий вінець, з котрого я увірвав три листки, і кожного приклав до його широкого лобу».

Add a comment

«ВІКОНЦЕ» 18 Чи ви знаєте, що це за день?
Отож, слухайте...
Протягом віків український народ прагнув соборності та єдності. Ще наші князі намагалися об’єднати давньоруські землі навколо єдиного князівського престолу у Києві. За єдність боролися українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. Найкращі українські діячі, історики, філософи та мислителі вкладали усі свої старання, щоб з’єднати українські землі, які були поділені між Польщею, Росією, Румунією, Австро-Угорщиною. На полях Першої світової війни відбувалося братання Українських січових стрільців, що воювали у складі війська Австро-Угорщини, та українців-вояків армії Російської імперії. 22 січня 1918 року у приміщенні Київського Будинку вчителя було підписано Четвертий універсал Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку (УНР) проголошено суверенною незалежною державою. Add a comment