Створено: П'ятниця, 20 вересня 2013, 09:06
Як жити у суспільстві, де є так багато несправедливості і страждання?

Відповідь дає нам Ісус Христос: «Навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем» (МТ 11,29). Біблія не тільки пояснює причину страждань, але й дає практичні поради як їх пережити. Погляньмо на Йосифа, наймолодшого з синів Якова. Брати заздрили йому, бо вважали, що батько більше його любить, як їх. Із заздрості вирішили вбити Йосифа, але коли над’їхали мідянські купці, брати змінили своє рішення і продали Йосифа чужим людям, а ті повезли його в Єгипет (Бут 37-50). Після цього Йосиф мав повне право ображатися на своїх братів. Коли прийшли скрутні дні для братів, Йосиф спілкується з ними й пояснює, що їхній задум був злим, але Бог обернув його на добро, на користь життя Йосифа та життя інших людей (Бут 50,20). Йосиф у скрутну хвилину зрозумів, що Бог бачить все, через що ми проходимо і це Йому не байдуже. Йосиф зрозумів це на прикладі свого життя, адже Бог постійно був з ним і допомагав йому. Навіть тоді, коли було погано, Йосиф продовжував запевнювати самого себе, що Бог постійно з ним. Друга річ, яку Йосиф зрозумів, така: Бог дав людині свободу вибору. І за все, що людина робить за свого життя, треба буде давати звіт перед Творцем. Як бачимо, Йосиф любив Бога і цілий час довірявся Йому, і через цю любов була вилікувана ненависть, образа на своїх братів, які вчинили супроти нього зло. Любов перемогла помсту і оживила родинні зв’язки.

Дорогі друзі! Живемо у суспільстві, в якому на кожному кроці бачимо багато несправедливості та страждання, але не забуваймо про те, що Бог дав людині свободу вибору. Людина - не робот чи маріонетка, якою можна управляти, й яка механічно повторює завчені молитви, чи виконує команди. Людина - вільна, і завжди має вибір. І повинна бути відповідальною: коли щось чинить, то при цьому керується власним розумом і, передовсім, перед самим собою несе відповідальність за наслідки своїх вчинків. З цього, здавалося б, витікає, що ми не зобов’язані виконувати Божу волю, але пам'ятаймо, що за наслідки своїх вчинків будемо відповідати перед Богом самі. Бог не може заборонити людині приймати неправильні рішення, адже шанує вільний вибір людини. Отже, не можемо нарікати, що Він - несправедливий і любить дивитися на наші страждання. Бог шанує волю людини. Нам не варто перейматися несправедливістю життя. Замість цього краще покластися на Божий план і знайти позитивну поставу у нашому житті. Якнайбільше треба дізнаватися про Божі Обітниці і покладатися на Боже Слово, ходити в церкву, - в такий спосіб можемо задовольнити потреби свої та інших.

Найголовніше у нашому щоденному житті - покластися на Божу присутність, впустити Його до свого життя. Він може обернути в добро найгіршу ситуацію. Є багато людей, які сьогодні могли б сказати: «Все моє життя пішло шкереберть, а далі я довірив своє життя Богу і Він привів усе до ладу». Не забуваймо: якщо постійно будемо довіряти своє життя Богові, то Він завжди буде рятувати нас під час бурі. Він дасть відвагу і силу пережити її. Якщо хтось захоче дозволити Богові, щоб Він привів його життя до ладу – це відбудеться. А нам залишається молитися за себе, родину, і за людей, яким найбільш потрібне Боже милосердя на цьому світі, просякнутому несправедливістю і різного роду стражданням.

Немає нічого кращого, як очі, які спинилися з теплотою і увагою на співрозмовнику. Немає нічого гіршого, як порожні й байдужі очі, які, споглядаючи на іншого, не помічають у ньому образ Божий. А причина у тому, що не бачать Бога і не шанують іншу людину – це і є відхід від Бога як від правди і життя. Можна сказати про таких, що не мають любові, переповнені жалем, гіркістю, агресією і, вкінці, замкнувши своє серце перед Богом, перетворюють його на камінь. За таких людей молитися треба цілий час.