Створено: П'ятниця, 03 січня 2014, 19:52
У що ми віримо, і наскільки наша віра є міцна, сильна та непохитна?

Molytwa-Resizer-150У цей передсвятковий час приготування до Христового Різдва пропоную подумати над значенням «Слово Боже». Дві тисячі років тому назад Воно стається тілом, і оселюється між нами. У цьому «Слові» є життя і життя є світло людей, яке було послане на землю, щоб відкрити тайни божественної волі. Цим «Словом» є Ісус Христос, що прийшов у світ, як справжнє світло, просвітлюючи кожну людину, і для усіх віруючих християн є світлом справжнім.

Він, існуючи у Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом, а применшив себе самого прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. (Филип’ян 2, 6:7).

Шановні друзі, Ісус добровільно відмовляється не від Божої природи, а від слави, яка за правом Йому належала і яку він посідав у своєму предвічному існуванні. Його пришестям на землю розпочинається хода до вічної радості, яку можна отримати тільки в небі. Христос, ставши людиною, вибрав шлях підкорення і смиренного послуху, зазнав усіх слабкостей людського існування, окрім гріха. Він є світлом для усіх народів, яке показує дорогу, розсвітлює темноту, відсуває страх і витворює почуття безпеки. Усі ми повинні прислухатися Його Слову і повірити в Нього та жити за Божими правилами на нашій Богм сотвореній землі.

Під час молитов ми запалюємо в нас прагнення швидшого повернення Господа. Отже, сьогоднішній час є також часом подвійного очікування – очікування відзначення історичної події Різдва Христового та очікування Другого Пришестя Ісуса у небесній славі на прикінці світу. В цей час ми маємо можливість поглиби своє розуміння того, що відбулося у історії і її вплив на наше життя. Входячи у своє життя нам треба задати собі пару суттєвих і дуже важливих запитань. У що ми віримо, і наскільки наша віра є міцна, сильна та непохитна? Щоб почути відповідь Бога, нам треба на сам перед почути самих себе. Бог промовляє до нас кожного дня, але можливо не усі вміють слухати.

Шановні друзі, заохочую усіх вас, щоб знайти час для себе. Побудьте в тиші, в мирі, в спокої – хоча кілька хвилин. В такий спосіб спробуйте почути, що Господь хоче до кожного з нас сказати? Не треба читати багато молитов, краще буде коли зупинемося на тій одній молитві, яка кожному дуже подобається. Пам’ятаймо, що ми не є зобов’язані начитувати декілька молитов, хоча не можна забути, що молитва це середник між Богом і людиною. Коли молимося перестаньмо промовляти та спробуймо подивитися на іконі в обличчя Ісуса Христа, і Він подивиться в наше обличчя, просвітить його, наш розум та усі почуття, і тільки тоді почуємо Його голос.

Просімо у Господа благодаті коли ми дивимося на Нього а Він дивиться на нас.

Господи Боже приходжу з вірою, надією, любов’ю і прошу Тебе, щоб Ти відкрив мої очі, мою свідомість на Твою присутність у моєму житті. Дай мені силу відкидати усякі сумніви та зневіри у моєму щоденному змаганні. Дай мені силу і ласку бачити все у Твоїй присутності та отримати душевне і тілесне сцілення. Амінь.