Історія Чину

symeon2_copyУ місяці квітні василіани відзначають пам’ять о. Симеона Яцкевича Ставровського, ЧСВВ. Цей преподобний монах, хоча офіційно не визнаний святим, в Чині здобув собі особливе місце.

Отець Симеон народився біля 1590 року. В монахи він постригся за часів Митрополита Іпатія (Потія). Перебуваючи в монастирі св. Трійці в Вільні, він був товаришем монашого подвигу св. Йосафата Кунцевича. Згодом, Митрополитом Йосифом (Рутським) був поставлений в священики. Василіани бажали поставити його архімандритом у Вільні, але він відрікся цієї гідності та виїхав до Битеня, де 1640 р. став ігуменом монастиря св. Трійці.

Однак він не був зацікавлений адміністрацією, та віддавши господарські справи в руки о. Теодора Хоцяновського, сам «пильнував Богомислення, увесь час перебуваючи зануреним у дусі». Пізніше він став навіть коад’ютором митрополії, але і тим разом відкинув гідності, бажаючи проводити життя у молитві, та простому монашому подвигу.

Add a comment

historia_cerkwi_kop_cz_copyНа нашому сайті поміщаємо список ченців василіанського Чину, який може бути цікавий усім, хто досліджує історію нашого Чину. У цьому списку поміщені імена ченців, які були в Чині після Добромильської реформи і померли в Чині. У цьому списку знаходяться також імена тих ченців, які до Добромильської реформи залишили наш Чин. Поміщений нами матеріал цінний для науковців, які досліджують біографії василіанських ченців у минулому.

А

Aбрамович Арсеній, Aдамович Іво, Абрамович Анастасій, Абрамович Веніамин, Абрамович Іринарх, Абрамович Климентій, Абрамович Макарій, Абрамович Теодор, Августин Іларіон, Августинович Ісидор, Авєрко Аврелій, Авєрко Луцид, Адамович Вартоломей, Адамович Євстахій, Адамович Йов, Адамович Йосиф, Адамський Спиридон, Адласевич Арсеній, Адласевич Харлампій, Аднейкович Манасія, Азаркевич Яків, Азаркович Северян, Азарський Йосафат, Азарський Яків, Акєйовський Артемій, Аксамітовський Мартирій, Александрович Вартоломей, Александрович Гавриїл, Александрович Епіфаній, Александрович Єремія, Александрович Іван, Александрович Ісаак, Александрович Лаврентій, Александрович Макіян, Александрович Стефан, Александрович Теофіль, Александрович Тимотей, Алексієвич Іннокентій, Алексієвич Маркіян, Алексієвич Юліан, Алескандрович Андрій, Алиськевич Йосафат, Алік Василь, Алмаші Теодосій, Алхімович Іася, Алхімович Ісидор, Амелянович Палладій, Амірко Лукіян, Ангелович Алімій, Ангелович Антін,

Add a comment

misЗ давніх-давен, як і у недалекому минулому василіан дуже часто називали місіонерами. Назву «місіонер» вживали у відношенні до поодиноких ченців. Василіанські монастирі називали «місійними резиденціями» або просто «місіями» (нпр. Якобштад, Сілєць Брахінський, Тадулін та інші), а пізніше також «конвентом Отців-місіонерів» (нпр. Кристинопіль). Очевидно, що назви ці не були виключно «титульними» й безпосередньо випливали з діяльності василіан, які вели місії.

Ми досить багато знаємо про василіанські парафіяльні місії. Парафіяльні місії від перших років сформування Чину були важливим елементом його праці. В перші роки говорилось однак не стільки про місії, як просто про навчання народу правдам віри. Тому вже лаврішівська генеральна Капітула (1626) наказувала: „Rzecz iest potrzebna wielce, aby w każdym klasztorze był naznaczony od starszego ieden z braci y przystawiony na podanie nauki o wierze y powinności chrześciańskiey w każde święto, niemniey domowey czeladzi, iako też y inszym ludziom prostego stanu”. Новгородська конгрегація (1671) додає: „Po ranney służbie Bożey oycowie abo bracia, osobliwie dyakoni, nauczać maią chłopiąt pacierza y innych rzeczy, do wiary świętey catholickiey y zbawienia należących, more catechistico”. Згодом це навчання катехизму прийняло більш організовані та ширші форми.

Неможливо порахувати всіх василіан, задіяних у той час в парафіяльні місії. Практично майже кожний ієромонах Чину коротший, або довший відрізок часу працював як місіонер, або проповідник. А якщо сам і не проповідував, то сповідав, бо під час місії до сповіді приступали тисячі людей.

Add a comment

logo_swМи ознайомили вже відвідувачів нашої веб-сторінки з василіанським звичаєм хоронити своїх померлих так, щоб відвідувати місця їх поховання з належними моліннями. Як видно з публікованого нами «Пом’яника» Чину св. Василія Великого, василіани пильно зберігають і інформації про день перенесення ченця від земного життя до життя вічного. Такий пом’яник кожного дня читається при монастирській трапезі, щоб нагадати монахам про святий обов’язок чинити молитву за померлих, особливо в роковини їхньої смерті. Тому за кожним разом, відчитавши пом’яник в монастирській трапезі, чтець звертається із закликом: «Душі покійних (тобто: імена, які ми щойно почули) поручаються молитвам отців і братів».

Вже перед тим ми згадували, що не завжди знаємо точні дати смерті всіх василіан. Причини цьому різні. Немало василіан померло під час пошестей, які забирали людей тисячами. В час пошесті часто не було кому записати точної дати смерті. Одне, що можемо сказати про їхню смерть - це те, що померли від пошесті в такому-то році, й часто також - в такому-то монастирі.

Add a comment

Про монахів грецького обряду Jędrzej Kitowicz [1728-1804]

OPIS OBYCZAJÓW ZA PANOWANIA AUGUSTA III
(Str. 103-104)

O zakonnikach ritus graece

Текст поль./укр.

W obrządku greckim nie widziemy w całym świecie, tylko jeden zakon świętego Bazylego, który dawnością swoją bierze pierwszeństwo wszystkim zakonom obrządku łacińskiego, wyjąwszy karmelitów-antykwistów, którzy pochodzenie swoje, pod artykuł wiary jednak nie podpadające, wywodzą od św. Eliasza. Add a comment

ДО ПИТАННЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ДУШПАСТИРСТВА В XІХ ст. м. ЗОЛОЧІВ 1) На нашій сторінці, в недалекому минулому ми писали про душпастирську працю Василіян у XVIII столітті. Тепер хочемо описати події, які відбувалися в XІХ ст. Чин практично діяв тільки на території тогочасної Австрії, де вдалось втекти і деяким ченцям з Росії. Існувала ще невелика провінція в Холмській єпархії, але так число монахів, як і сильна підлеглість Російському урядові, не дозволяли її на ширшу діяльність. В тому часі Чин почав відчувати кризу покликань. Одночасно, з боку єпархіальної влади, росли очікування супроти Чину. В монастирях приміщували єпархіальних священиків на поправу, або, у випадку хвороби, навіть на постійне проживання. Також в монастирях відбувався християнський вишкіл євреїв, які бажали прийняти християнство. Від настоятелів монастирів вимагали призначати капеланів для в’язничних каплиць, лікарень.

Add a comment

ВИТЯГ З «ПОМ'ЯНИКА» ЧИНУ СВЯТОГО ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО – МІСЯЦЬ ГРУДЕНЬ 1.12.1964 упокоївся (в Клуж Напока – Румунія) о. Данило Григорій ЧУБОТАРУ, член провінції Свв. Апостолів Петра і Павла в Румунії.
1.12.1985 упокоївся (у Мафрі – Бразилія) о. Йосиф ВАВРИК, студіював у Римі на «Анселмянумі», викладач філософії в студійному домі св. Василія у Куритибі, душпастирював у місцевостях: Антоніо Олінто, Марфа, Сан Бенто, Сул та Санта Катаріна, похоронений у Прудентополі.
1.12.1993 упокоївся (в Гошеві – Україна) о. Венедикт Володимир МЕЛЬНИК, талановитий місіонер, 57 років працював у Бразилії, працював у редакції «Місіонаря», коротко працював в Аргентині та Північній Америці, член провінції св. Йосифа в Бразилії.

Add a comment

МАТЕРІАЛИ ДО ІСТОРІЇ УГКЦ

(на правах рукопису)

Генеральна греко-католицька духовна семінарія у Львові в системі богословської освіти австрійської Галичини була передусім закладом формування парохіяльного, здебільшого одруженого духовенства. Разом із богословським факультетом Львівського університету ця інституція творила навчально-виховний тандем, й протягом чотирьох років повинна була сформувати нове покоління служителів Христового виноградника та провідників народу. Історія Греко-католицької духовної семінарії у Львові відразу після Першої світової війни асоціюється із настоятелями-василіянами. Add a comment

СВЯЩЕННОМЕЧЕНИК ЙОСАФАТ КУНЦЕВИЧ  (1580 – 1623) ЛЮДИНА
Володимир Волинський – 1580
« Конрад Воронович, радник городу Володимира, маючи около сто літ життя, під присягою ствердив, що Преподобний Отець Йосафат Кунцевич народився в Володимирі , з законних батьків: батька Гавриїла, радника цього ж міста, і матері Марини, дочки радника цього ж городу»
(Зізнання перед консисторією володимирської єпархії: 30.08.1627 р) Add a comment

СПОГАДУЄМО ПАМ’ЯТЬ СВЯЩЕННОМУЧЕНИКА ЙОСАФАТА Тропар: Світильник світлий явився ти, священномучениче Йосафате, бо як пастир добрий поклав ти душу твою за вівці, розбратолюбними ворогами убитий ти і увійшов ти у святая святих, з безплотними перебуваючи. Тому молимо тебе, многострадальний: Моли Начальника пастирів, Христа, удостоїти нас стати по правому овець стану і спасти душі наші. Add a comment