Історія Чину

ІСТОРІЯ ЧИНУ Частина 6
Чимало василіян були покликані до війська, на фронт, де окремі склали голову. Деякі добулися до Хорватії, і їх захистили в Загребі монахи францисканці. Інші залишилися при монастирях, щоб обслуговувати ближні парафії. У періоді визвольних змагань василіяни також взяли участь. Потім майже всі жовківські й крехівські ченці були інтерновані в концтаборі Домб’ю під Краковом. Загалом міжвоєнне двадцятиріччя, хоча політично складне й напружене, а проте було яскравим етапом розвитку Чину. Це проявлялося в книгодрукуванні і в місійній діяльності поза Галичиною. Add a comment

ВАСИЛІЯНСЬКІ МОНАСТИРІ У МИНУЛОМУ І СЬОГОДНІ Коли, в 1617 році на монашому з’їзді в Новогродку під проводом Митрополита Йосифа Велямина Рутського, було вирішено, щоб у з’єдиненій Східній Церкві утворити конґрегацію монастирів, до неї приступило лише п’ять василіанських монастирів: Троїцький у Вільні, Троїцький у Битені, Успенський у Жировицях, Борисо-Глібський у Новгородоку та Троїцький у Мінську. Add a comment

ВАСИЛІЯНСЬКА ПРОВІНЦІЯ СВЯТОГО МИКОЛАЯ НА СРІБНІЙ ЗЕМЛІ ЗАКАРПАТТЯ Посилаючись на історичні документи, можемо впевнено сказати, що початок чернечого життя на українських землях потрібно шукати ще перед прийняттям християнства великим князем Володимиром (980-1015). Адже всі ми знаємо, що Давня Русь була відкритою для всіх культурних і релігійних впливів, які приходили разом з торговельними відносинами з сусідніми країнами. Тому християнство, ще задовго до хрещення Русі-України, почало проникати і здобувати собі послідовників серед слов'янських племен. Add a comment

ПРОТОІГУМЕНИ ВАСИЛІЯНСЬКОЇ ПРОВІНЦІЇ СВЯТОГО МИКОЛАЯ НА ЗАКАРПАТТІ Першими осередками монашого життя на Закарпатті були Святомиколаївський монастир на Чернечій горі біля Мукачева і Сятомихайлівський монастир у Грушеві на Мараморощині. Мукачівський монастир згодом набрав першорядного значення, довгий час там мешкали єпископи, монастир став центром єпархіяльної організації, а сама єпархія отримала назву Мукачівської.

Add a comment

ВАСИЛІЯНСЬКЕ ДУШПАСТИРСТВО В ХVIII СТОЛІТТІ (ДЕЯКІ АСПЕКТИ) Василіянський Чин не ставив собі за головне завдання своєї діяльності виконування душпастирських обов’язків. Душпастирювання було завданням єпархіяльного духовенства, говорячи іншими словами „світських священиків”. Василіянський Чин розумівся як „монаший”. Це добре бачимо від самих початків, коли Василіянські Конгрегації звертають особливу увагу на нагальну потребу збeрігання монашої клявзури, забороняючи не лише приймання у монастирях світських людей, але в першу чергу вказуючи на те, щоб монахи, а особливо молоді, намагалися не виходити з монастирів без потреби. Add a comment

ІСТОРІЯ ЧИНУ Частина 5

Святий Василій Великий (329-379) народився у місті Кесарії, що належало до Кападокійської провінції у Малій Азії (нині це столиця турецької провінції Кейсері). Його родина була християнською й дала Церкві двох монашок (мати Емелія та сестра Макрина) і трьох єпископів: це Григорій у Ніссі, Петро у Севастії і сам Василій у Кесарії. Була це родина вельми заможна, мала значні маєтки в Кесарії, Понті та інших місцевостях. Беручи це до уваги треба сказати, що їхній подвиг аскези і самопожертви гідний пошани.

Add a comment

ІСТОРІЯ ЧИНУ Частина 3
МОНАСТИРІ ЦЕНТРАМИ ОСВІТИ І КУЛЬТУРИ.
Монастирі за вказівками Василія Великого ставали центрами освіти і культури, осередками літописання (Нестор). Тут перекладали з грецької мови або латини Богослужбові книги, світську літературу, творили власне – рідне – письменство, як от Іларіон, Клим Смолятич чи Кирило Турівський. При монастирях поставали школи. Відома школа Янки (+ 1112 ) - внучки Ярослава Мудрого (дочки князя Всеволода), яка вчила дівчат грамоти, співу та різних ручних робіт.

Add a comment

ІСТОРІЯ ЧИНУ Частина 2
Вільнюс – це місто тісно пов’язане з Василіянським Чином. Коли Київська Держава була вже християнською, Литва ще тоді була поганською. Вже в половині ХІІ століття на Литву починає проникати християнство. У 1252 році святе хрещення прийняв князь із Новогрудка Войшелк. Він не лише охрестився, а й пішов у монастир. Войшелк заснував у містечку Лаврикові монастир. Протягом наступного сто-ліття споруджено одинадцять монастирів самими тільки князями. З цих монастирів виділявся Святотроїцький, що у половині ХІV століття постав у Вильні. Він постав з волі та коштів князя Ольгерда. Першим добродієм обителі стала дружина князя – Марія. Одначе з роками ця обитель, як і багато інших, спорожніла.

Add a comment

ІСТОРІЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ Поручаємо увазі відвідувачам нашої веб-сторінки роздуми про наш Чин на основі книжки Петра Шкраб’юка, працівника Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Автор цієї книжки є дослідником Василіянського Чину, який на основі джерел показує довгий шлях Чину. Показує значення нашого Чину у поширенні друкованого слова, у шкільництві та педагогічно-наукову та письменську діяльність. Відкриває також незнані сторінки нашої історії для пересічного відвідувача сторінки. Ви зможете пізнати Василіян під час переслідувань і визвольних змагань новітньої історії України. Ці короткі роздуми сподіємось будуть заохотою до особистих пошуків згаданої книжки.

Add a comment

«Світильником світлим ти засіяв, священномучениче Йосафате, бо як пастир добрий віддав життя своє за вівці».

Празник Святого Священномученика Йосафата для вірних Української Греко-Католицької Церкви особливо дорогий, світлий і радісний, бо це празник нашого українського святого, празник нашого брата по крові й кості, празник великого апостола й мученика за святу віру й єдність Церков. Та не тільки наша Церква, але й ціла Католицька Церква його почитає, його славить, до нього молиться, на його честь будує святині, а його мощі спочивають у серці християнсько-католицького світу, у базиліці святого апостола Петра в Римі.