Бути людиною

БУТИ ЛЮДИНОЮ (5) "ЖИТИ – ЦЕ НЕ СОРОМИТИСЬ САМОГО СЕБЕ"
Вітаю! І так Ми знову зустрілися, щоб спільно поміркувати.
Цього разу я хочу поговорити з Тобою про життя, про Твоє і моє життя. Про наше життя.
ЯКЕ ВОНО?
Всі ми живемо!
Вірніше сказати, кожен якось там живе.
У кожного з нас свої кольори життя: світлі – радісні, повні надії та щастя, або темні – сповнені смутку і безнадії, чи, просто, сіра сірина – живеш ось так і не відаєш чому.

Add a comment

БУТИ ЛЮДИНОЮ (4) Сьогодні пропоную Твоїй увазі тему щастя.
Однак, насамперед хочу попросити Тебе призадуматися на мить і перш, ніж дочитати ці роздуми до кінця, спробуй відповісти собі: Чи Ти щаслива людина? Що таке щастя у твоєму розумінні?
Не кажи, що не варто над тим призадумуватися, даремно витрачати свій час.
Чи не думаєш іноді, що щастя – це не лише мати щось, наприклад, гарну сім’ю, красиву жінку, чи чоловіка. Щастя не існує без життєвої мети. Іншими словами, шукати життєвої мети – означає бути щасливим.

БУТИ ЛЮДИНОЮ (3)У попередніх роздумах я писав про те, що необхідно жити в мирі із самим собою, проте варто призадуматися і над іншою справою, а саме: який вплив на наше життя має релігія? Чи духовне життя допомагає втихомиритися моєму серцю? Чому буває так, що ти ходиш у храм, молишся, а все ж таки, миру немає у тобі, твоє серце неспокійне та нещасливе?

Add a comment

БУТИ ЛЮДИНОЮ (2) У нашому щоденному житті буває по-різному: інколи радість чергується зі смутком, а захоплення – з журбою; іноді оживає душевний біль, який воскресає надією. А ти живеш, змагаєшся з собою; живеш на самоті, але ти не сам, не страждаєш від усамітнення, бо у твоєму серці знаходить затишок милий спогад, і ти не лякаєшся, тому що у твоєму серці мир.

Add a comment

БУТИ ЛЮДИНОЮ (1) Пропонуємо відвідувачам нашої веб-сторінки нову серію роздумів про внутрішнє життя людини та її духовний світ. Заохочуємо до особистої призадуми над своїм християнським життям. Мета цих роздумів – спонукати людину ХХІ-го століття призадуматися над метою та змістом свого особистого життя. Спостерігаючи за темпом життя сучасної людини, можемо помітити, що немає у неї часу на відпочинок та призадуму над собою. Нинішня людина лише працює, і працює. Віддає перевагу продуктивності, стає невільником культури споживацтва. Вона вже неспроможна відпочивати, радіти собою.

Add a comment